Ємоції як корінь зла

Як часто вам зустрічаються відверто злі люди?? Думаю ніколи. А чому? А тому що їх не існує в природі. Усі ми по своїй природі нейтральні - не добрі, не злі. Ми ростемо, вчимося, спочатку робимо зло ненароком, потім навмисно. З досвідом приходять знання і ми лише покращуємо наше вміння робити зло, незалежно від його масштабів. Виникає закономірне питання "А чому ж ми робимо злі вчинки? Задоволення, самовтіха, самореалізація? Насправді це все разом і є тим початком, що народжує нехороші думки. Причиною ж цього є наша емоціональність .Для прикладу взяти помсту - нас, для прикладу, образили-тобто порушили наш емоціональний стан. Для його ж відновлення потрібно відповісти тим самим або навіть "сильнішою" образою. Звичайно важко уявити неемоціональний світ, де немає злості, жалю, любові, співчуття. Але чи не був би цей світ кращим - немає війни, сварок, заздрощів та ревнощів, усі рівні. Така собі утопія.
Так ось, як не крути виходить, що наша історія зшита нитками емоцій та амбіцій людей, котрі мали владу впливати на суспільство. Важливу частину тут займає релігія, що стала причиною багатьох "священих війн" .А причина банальна-хтось занапастив святиню і виходить, що священа каменюка стала причиною смерті тисяч людей, бо бачиш хтось колись вказав на цей камінчик і сказав ,що по ньому пройшовся який небудь Бог. Що дерево священе, бо там бачиш но опівдні з 30 метрів стоячи на одній нозі з закритим оком можна побачити обличчя бога. А зірвеш плід з того дерева - тобі зірвуть голову.